Сьогодні Ужгород більше скидається на середньовічне азійське місто, ніж на обласний європейський центр

Старше покоління ужгородців пам'ятає, що таке тротуар, а для молоді наведу роз'яснення «Тлумачного словника В. Даля». Цитую: «Тротуар - це пішохідна доріжка із кам'яних плит, асфальту, до-шок і т. п., розміщена по обидві сторони вулиці і піднята над її проїжджою частиною». Коли тротуари в Ужгороді зникли і пішоходи перестали бути стриманими та розважливими, інколи між автомобілістами та пішоходами виникає взаємна неприязнь. І це зрозуміло: одні завжди в до блиску начищених черевиках, інші в мокрих та брудних шкарпетках.

Щоб розібратися у цьому «конфлікті цивілізації», редакція газети скерувала мене на вулиці обласного центру.

Згадав, що Ужгород - європейське місто, вірніше - знаходиться в центрі Європи, однак до європейських стандартів трішки недотягує. Згадав, та й вирішив пройтися центром міста, щоб, так би мовити, в повному обсязі відчути себе в самому серці Європи...

Вулиця Швабська одразу ж звела всі мої устремління в Європу нанівець. Бруд і калюжі, вибоїни, автомобільні пробки повністю нівелювали моє уявлення про європейський пріоритет. Проте, злорадіючи, заспокоїв себе: я -пішохід, і вибоїни на проїжджій частині мене обходити не повинні. Як повноправний учасник дорожнього руху, почав шукати тротуар. Але... не знайшов. Щоправда, деякі залишки цього прояву містобудування виходять на поверхню з-під бруду, інші фрагменти колишнього тротуару канули в грунт і потребують розкопок та детального вивчення вітчизняних археологів. Тротуар в Ужгороді - раритет, панове! А те, по чому ви кожного дня ходите, називається тортуаром -від слова тортури.

Прямуючи Швабською в Європу, обходячи бруд, стихійні сміттєзвалища, ями наповнені багнюкою, дуже пошкодував, що не взув гумові чоботи чи калоші. Але, глянувши на свої брудні черевики, запишався: дивіться, заздріть, я - пішохід! Враз на обрії з'явився 5-6-метровий шматок тротуару, що зберігся до наших часів, а далі - шедевр архітектурного зодчества в стилі авангарду. Це викладений декоративною тротуарною плиткою майданчик перед «крутим» магазином. Двадцять кроків багнюки - й знову «шедевр» з іншої бруківки, ширший та значно вищий за попередника. А далі йти зовсім розхотілося; тротуар повністю зник, а крокувати через водні перепони затиснутому між припаркованими на узбіччі автомобілями та транспортом, що рухається вулицею, неможливо. Повернувся та попрямував у Європу Мукачівською вулицею. Там я позаздрив автомобілістам, що проїжджали по більш-менш пристойному дорожному полотні, пострибав через багнюку з «раритетів» на «шедеври» й прийняв рішення не йти в Європу, а завітати до міської влади за роз'ясненнями та коментарями.

Тут, однак, на мене не чекали. Начальник відділу технічного нагляду за благоустроєм Ужгородської міської ради пан Олександр Волосинович почав категорично відмовлятися від будь-яких коментарів, мотивуючи своє небажання спілкуватися з журналістом вказівкою зверху. Довелося нагадати пану начальнику положення Законів України «Про пресу» та «Про інформацію», а також поскаржитися йому на необхідність відпрацювання обіцяного гонорару. Важко сказати, що на нього вплинуло більше: кримінальна відповідальність за порушення законів чи турбота про мій особистий бюджет. Але пан Олександр погодився дати деяку інформацію для «об'єктивної та неупередженої» публікації.

Так ось, пан Олександр вважає, що катастрофічний стан ужгородських тротуарів зумовлений двома основними чинниками: недостатнім фінансуванням та недосконалістю комунальної політики в місті. У 2007 році на благоустрій Ужгорода з різних джерел виділено майже 5 млн. грн., за щорічної потреби 12-13 мільйонів гривень. Це на проведення всього комплексу з благоустрою, що, окрім ремонту тротуарів, передбачає також заходи з озеленення міста, установку і ремонт світлофорів, освітлення вулиць тощо. На ремонт тротуарів, а саме на проспекті Свободи, в 2007 році виділено 1300 тис. гривень, але ці кошти не освоєні. Серед причин пан Волосинович назвав складність проведення тендерних процедур і те, що гроші надійшли занадто пізно. Начальник відділу технічного нагляду за благоустроєм відзначив також складність збереження та ремонту тротуарів у зв'язку з тим, що приватні забудовники й утримувачі споруд не завжди погоджують із відповідними службами міста роботи з утримання при-будинкових територій, до яких вони чомусь віднесли й тротуари. Інша причина, яка заважає утримувати належним чином тротуари, -це значна сітка комунікацій, часті аварії, які призводять до їх руйнування. Окрім того, 0. Во-лосинович наголосив, що протистояння, яке існує між міською та обласною владами, негативно впливає на соціально-економічний розвиток Ужгорода та на розвиток комунальної інфраструктури.

Не берусь прогнозувати реакцію на цю публікацію пересічного читача, особисто в мене на рівні журналістських оціночних суджень склалося враження, що ніхто конкретно в Ужгороді благоустроєм (у повному розумінні цього слова) не займається. Величезна незграбна управлінська машина в симбіозі зі складним некерованим комунальним господарством неспроможна забезпечити життєдіяльність обласного центру. Створені управління та відділи (відділ санітарії та благоустрою, відділ технічного нагляду за благоустроєм, відділ архітектури, різноманітні інспекції), які зобов'язані щоденно підтримувати місто в належному стані, чомусь не спрацьовують відповідним чином. Безконтрольне встановлення на пішохідній частині міста торгових точок (так звані малі архітектурні споруди), винос на тротуари пивних палаток, стихійні ринки в місті ототожнюють його з Шанхаєм, а сам Ужгород більше нагадує середньовічну Азію, ніж Європу XXI сторіччя. А там, де керівники працюють, є результат. Не буду звертати увагу читачів на благоустроєне Мукачево, щоб запобігти політичним спекуляціям навколо буденної проблеми тротуарів. Подивіться на тротуари в с. Ракошино. І не цікавить закарпатців, за яких умов вони там побудовані, головне -вони існують. На мій погляд, годі балакати про комунальну та адміністративні реформи, їх потрібно проводити. До речі, з нового року міські, районні відділи архітектури для забезпечення їх самостійного функціонування та унеможливлення тиску на них із боку посадових осіб, будуть реформовані в Регіональну інспекцію архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області. Тож, із першою ластівкою Вас.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати